Вишивальниця ЗКХ

Історія заводу бере свій початок у 1880 році, після виявлення каоліну у містечку Полонне Волинської губернії. На благодатному і найбагатшому на глину ґрунті в Полонському районі здавна знаходився польовий шпат та кварцовий пісок. Таким чином, на найбагатшому родовищі в 1895 році було засновано виробництво з виготовлення фарфорових виробів. Комерсант і підприємець Мойсей Брічкін купив малоприбутковий завод і переобладнав його, споконвічна назва підприємства була ЛЯЛЬКОВИЙ ЗАВОД БРІЧКІНА. Вся продукція заводу виготовлялася вручну, спочатку це були статуетки, письмові прилади та особливо кашпо. При виготовленні декоративних посудин для квітів – кашпо майстри намагалися застосовувати форми та орнамент скопійованим у мейсоновському фарфорі, але при цьому широко впроваджували національні елементи розпису та відтінків. Продукція заводу поширювалася по всіх регіонах царської Росії та Європи. Роки Першої світової війни підприємство не виробляло продукцію, а у двадцяті роки Совети відновили виробництво, у цей період було утворено артіль КЕРАМІК. Після 1935 року завод пережив реконструкцію, після якої помітно покращала якість продукції. Період Другої світової війни та окупація дуже обмежили роботу на виробництві. Після 1946 року виробництво перестало бути рентабельним і лише після 50-х років становище почало змінюватися у бік поліпшення. На завод прийшли майстри, які проходили стажування на Ленінградському фарфоровому заводі, цей період відзначився виготовленням бісквітної порцеляни. Після 1956 року фабрика перейшла у введення держави і була перейменована на ПОЛОНСЬКИЙ ЗАВОД ХУДОЖНЬОЇ КЕРАМІКИ.

Дана статуетка ВИШИВАЛЬНИЦЯ є дівчиною, в національному одязі, схиленою над вишивкою. Статуетку розписано вручну, автор композиції Владислав Щербина.
Біла сорочка з розписними червоними вставками переходить у блакитну квіткову спідницю, яка спадає на зелену основу, що створює ілюзію трави. Висота статуетки 16 см, діаметр основи 13 см. На дні є синє тавро в тесті, яке датується 1956-72 роками.