Барометр - це прилад, головне призначення якого передбачати погоду. Ідея створення такого приладу не давала спокою італійському фізику-вченому Галілео Галілею, але далі ідеї його задуми не пішли. Але вже 1664 року послідовники і учні Галілео - Еванджелісто Торрічеллі і Вінченцо Вівіані змогли довести існування атмосферного тиску, слідчо першим на той період ртутним барометром стала тарілка з налитою в неї ртуттю і опущеною в неї колбою отвором вниз. Коли тиск підвищувався, ртуть піднімалася в колбі, з пониженням тиску ртуть також опускалася. Але через незручності такої конструкції ртутний барометр поступився своїм місцем вже більш сучасному барометру-анероїду, який був механічним. Представлений барометр також є механічним. Конструкція такого приладу є нехитрою і досить простою з точки зору інженерії. Усередині корпусу знаходиться коробочка, до кришки якої прикріплена пружина, а до тієї в свою чергу припаяна стрілка, що вказує на параметри, відповідні погодні умови (дощ, змінно, ясно, суша). Зі зміною атмосферного тиску кришка коробочки деформується через що стрілка вказує на певні шкали, розмічені на циферблаті барометра. Корпус барометра круглої форми виконаний повністю з дерева з візерунками на ньому. Також виготовляли барометри різної форми і розмірів, їх навіть можна було носити в кишені брюк як кишеньковий годинник.