Перша Латвійська республіка - Латвійська держава з республіканською формою правління, існувала в період між двома Світовими війнами з 1918 до 1940 року. Незалежність Латвії була проголошена Народною радою 18 листопада 1918 року. Період до 1920 року супроводжувався військовими діями на території Латвії. Зі змінним успіхом ініціатива переходила то на бік Червоної армії, то на бік об'єднаних сил Латвії. Латвія одночасно за допомогою сил країн Антанти, а також за допомогою німецької Залізної дивізії і білогвардійських формувань відбивали захоплені червоними міста. Потрібно зауважити, що в боротьбі за незалежність у лавах армії Латвії були народи всіх прибалтійських республік, які паралельно вели визвольну війну. 1920 року після спільного наступу латвійської та польської армій Червона Армія була вибита з Латгалії, а з РРФСР було підписано мирний договір, за яким совєти першими у світі визнали Латвійську державу. 26 січня 1921 року незалежність Латвії офіційно визнали країни Антанти. 22 вересня 1921 року Латвію, одночасно з Литвою та Естонією, було прийнято до Ліги Націй.
Представлена монета 5 латів 1931 року регулярного випуску, дизайн монети розробив Ріхард Заріньш. Викарбувана у Великобританії на монетному дворі Лондона. Виконана зі срібла 835 проби, діаметр 37 мм, товщина 3 мм, вага монети 25 грм. Гурт плоский з вдавленим написом DIEVS *** SVĒTĪ *** LATVIJU ***. На аверсі монети зображено в профіль дівчину, яка символізує Латвійську республіку і свободу, яка називається Мілда - латиське жіноче ім'я, прообразом виступила Зелма Брауере, її ж було зображено і на інших монетах і банкнотах Латвії. Мілда в стилізованому народному головному уборі, із заплетеною косою, під профілем на плечі колосся пшениці. Ліворуч уздовж бортика напис LATVIJAS, з права REPUBLIKA. Зворотний бік монети прикрашений Великим гербом Латвії - щит, розділений на три частини, зверху сонце, що сходить, у нижніх віконцях міфічний лев і грифон, щит ліворуч тримає великий лев, праворуч великий грифон, над щитом півколом три зірки, основа під гербом з дубового листя, перев'язаного стрічкою. Під гербом вказано рік карбування 1931, ще нижче вздовж бортика прописано номінал монети PIECI 5 LATI. Тираж монети 5 лат 1931 року склав рівно 2 млн шт. Монета була в мінімальному використанні, по полю присутні дрібні подряпини і наліт.
Представлена монета 5 латів 1931 року регулярного випуску, дизайн монети розробив Ріхард Заріньш. Викарбувана у Великобританії на монетному дворі Лондона. Виконана зі срібла 835 проби, діаметр 37 мм, товщина 3 мм, вага монети 25 грм. Гурт плоский з вдавленим написом DIEVS *** SVĒTĪ *** LATVIJU ***. На аверсі монети зображено в профіль дівчину, яка символізує Латвійську республіку і свободу, яка називається Мілда - латиське жіноче ім'я, прообразом виступила Зелма Брауере, її ж було зображено і на інших монетах і банкнотах Латвії. Мілда в стилізованому народному головному уборі, із заплетеною косою, під профілем на плечі колосся пшениці. Ліворуч уздовж бортика напис LATVIJAS, з права REPUBLIKA. Зворотний бік монети прикрашений Великим гербом Латвії - щит, розділений на три частини, зверху сонце, що сходить, у нижніх віконцях міфічний лев і грифон, щит ліворуч тримає великий лев, праворуч великий грифон, над щитом півколом три зірки, основа під гербом з дубового листя, перев'язаного стрічкою. Під гербом вказано рік карбування 1931, ще нижче вздовж бортика прописано номінал монети PIECI 5 LATI. Тираж монети 5 лат 1931 року склав рівно 2 млн шт. Монета була в мінімальному використанні, по полю присутні дрібні подряпини і наліт.
