Мистецтво чорніння срібла відоме з часів Київської Русі. Чернь – це сплав срібла, міді сірки та свинцю, який перетирається до стану порошку та втирається у борозенки вигравіруваного на срібному виробі візерунка. Після цього виріб обпалюють і при температурній обробці чернь дуже міцно сплавляється з поверхнею, при цьому утворюється чорний графічний малюнок, для надання завершеності предмету, як правило, зверху наноситься позолота. З 16 століття найбільші центри з виробництва чорненого срібла припадали на Москву, міста Дагестану та місто Великий Устюг. З 18 століття Великий Устюг зайняв лідируючі позиції щодо кількості предметів, а також якості художнього оформлення. На початку 20 століття після занепаду виробництва починається його відродження завдяки спадковому майстру чорнової справи Михайлу Павловичу Чурикову в 1929 році у великому Устюзі створюється кооперативна артіль ЕКСПОРТНА МАЙСТЕРНЯ ПІВНІЧНА ЧЕРНЬ. На першому підприємстві вважалося 13 співробітників, але вже до 1933 міцна артіль налічує до ста робітників, в 1960 буде перетворена на фабрику, а в 1973 отримає статус заводу ПІВНІЧНА ЧЕРНЬ. Слід зазначити, що на етапі свого відродження в 1937 році артіль брала участь у Всесвітній паризькій виставці, де було представлено столовий набір із 42 предметів за мотивами творів А.С. Пушкіна за який підприємство отримало Велику Золоту медаль виставки.