Лисиця та бобер

Ленінградський Порцеляновий Завод був заснований дочкою Петра Першого Єлизаветою в 1744р. У той час секретом виробництва фарфору володіли китайські майстрові. Тільки завдяки вченому Дмитру Виноградову, який розробив технологію його виробництва, у Російській імперії відкрили перший завод з виробництва фарфору, а також було організовано школу для підготовки майстрових. Спочатку завод виробляв вироби з порцеляни суто для царського будинку, практикувалося виготовлення не великих партій, а ексклюзивних речей. Під час Першої Світової війни виробництво перепрофілювалося на виготовлення жароміцних трубок, лабораторних судин, свічок запалювання та ін. Після 1917 р. заводом випускалися вироби з агітаційною тематикою радянської держави, посуд постреволюційних років експортувався за кордон. У 1925 р завод перейменували на честь Михайла Ломоносова, як засновника Російської Академії наук і підприємство стало називатися ЛЕНІНГРАДСЬКИЙ ФАРФОРОВИЙ ЗАВОД ІМЕНІ ЛОМОНОСОВА (ЛФЗ).

Скульптура ЛИСИЦЯ і БОБЕР була створена на Ленінградському Фарфоровому Заводі приблизно з 1950 по 1960 рр., скульптор Воробйов Б.Я., художник Різнич І.І., фарфор, надглазурний розпис. Висота статуетки 12,5 см, діаметр основи 6,5 см. Барвиста розмальовка фігурок, яскрава деталізація емоцій персонажів справляє враження, що головні герої композиції — це не звірі, а люди. На дні підстави синє тавро ЛФЗ, червоний штамп Вищий/ сорт, чорним вибитий номер 18, а також у тесті проглядаються цифри 3 та 7. Композиція виконана за мотивами байки Сергія Михалкова:
Лисиця примітила Бобра:
І в шубі у нього досить срібла,
І він один із тих Бобрів,
Що із сімейства майстрів,
Ну, словом, з певного часу
Лисі сподобався Бобер!