Медаль «За відвагу» є однією із найпочесніших радянських нагород. Найбільше цінувалася у колах фронтовиків, оскільки нею нагороджували виключно за особисту хоробрість, виявлену під час бойових дій. Цікавою особливістю цієї нагороди є те, що німці штампували медаль «За відвагу» з міді і злегка сріблили її, підробку можна розрізнити, потерши об щось і проступала жовтизна, справжня ж робилася з чистого срібла. Серед нагороджених було багато жінок, деякі жінки-фельдшери здобули навіть по три медалі. Також серед нагороджених по дві нагороди здобули актори – Євген Весник та Інокентій Смоктуновський. Не маловідомим є той випадок, коли фронтовика було нагороджено шістьма нагородами «За відвагу». Його звали Семен Грецов, він був санітарним інструктором і більшість його нагороджень пов'язані з обороною Ленінграда. За словами товаришів по службі він виніс з поля бою 130 поранених. Усього за час Великої Вітчизняної війни було проведено 4млн. 230тис. нагородженнь медаллю «За відвагу».
Сама нагорода була заснована Указом Президії СРСР від 17 жовтня 1938 року. Виготовлялася із срібла 925 проби, на лицьовій стороні зображено танк, під ним напис: «СРСР» виконано червоною емаллю, над танком таким же чином виконано напис: «За відвагу», а в самій верхній частині зображено три літаки, що летять. Вага нагороди без колодки складає близько 28 г. Перші відваги були вагою 30-31грм і мали прямокутну колодку з гвинтом, номерний діапазон таких медалей до 500 тисяч, серед них перші були з нарізними номерами. Наступні відваги до 3,6 млн. були на стандартній п'ятикутній колодці, номери набиті пуансонами. Повоєнні нагородження більш рідкісні, зазвичай нагороджували військових, що брали участь у численних конфліктах СРСР, самі медалі були безномерні.